Лариса Удовиченко

Народилася 29 квітня 1955 року в Відні (Австрія). Батьки: Іван Никонович — військовий лікар. Мати, Муза Олексіївна, ленінградка, вчилася на акторському факультеті. Після завершення служби батька в Австрії сім'я жила в Одесі. У дитинстві Лариса Іванівна захоплювалася спортом, серйозно займалася гімнастикою, але тяга до театру виявилася сильнішою — в дев'ятому класі Лариса Удовиченко поступила в народну студію кіноактора при Одеській кіностудії. Саме там її помітив режисер Олександр Павловський і запросив на головну роль школярки Людмили у своєму фільмі «Щасливий Кукушкін». Так відбувся дебют відомої нині кіноактриси. Після десятирічки Лариса Удовиченко вступила до ВДІКу, який закінчила в 1976 році. Навчалася вона в акторській майстерні Сергія Герасимова і Тамари Макарової, у їхньому фільмі «Доньки-матері» актриса виконала першу серйозну роль. Потім були цікаві роботи в телефільмах «Червоне і чорне» (Аманда Біне), «Піна», «І це все про нього», а за роль Каті в стрічці «Такі ж, як ми» Лариса отримала спеціальну премію Всесоюзного кінофестивалю. Популярністю у глядачів Лариса Удовиченко зобов'язана хоч і невеликій, але вдало зіграній ролі Маньки-Облігації в знаменитому телесеріалі Станіслава Говорухіна «Місце зустрічі змінити не можна». У 1980-90-х роках вона багато працювала в кіно і на телебаченні, ставши однією з найбільш відомих актрис. З фільмів з її участю можна відзначити «Валентину», «Мері Поппінс, до побачення!», «Успіх», «Сучі діти». Вдалою виявилася для актриси спільна робота з режисером Ігорем Масленниковим, який запросив її на одну з провідних ролей у фільмі «Зимова вишня». Не раз Лариса Удовиченко знімалася в комедіях Анатолія Ейрамджана, зіграла вона також головні ролі в картинах Євгена Матвєєва «Любити по-російськи» і «Любити по-російськи-2».