Нік Нолті

Нік Нолті (уроджений Ніколас Кінг Нолті) народився 8 лютого 1941 року в Омасі, штат Небраска, в сім'ї Гелен Кінг, власниці супермаркету, і її чоловіка Френкліна Артура Нолті, колишнього футболіста. Дідусь Ніка по батьку мав німецьке коріння. Разом з Ніком росла і старша сестра Ненсі, яка згодом працювала в Міжнародному русі Хреста і Червоного Півмісяця.

Нолті закінчив Вестсайдську середню школу в Омасі, де був членом місцевої футбольної команди. Під час навчання в коледжі Пасадена Сіті, який він закінчив у 1965 році, Нолті працював на пивоварній компанії Falstaff Brewing Corporation. Пройшовши акторські курси в декількох академіях, Нолті працював у невеликих театрах.

Дебют Нолті у великому кіно відбувся в 1973 році, з виходом на екрани пригодницького бойовика Джеймса Вільяма Гуерчіо «Хлопці в синій формі», де актор виконав епізодичну роль молодого хіпі. У 1977 році Нолті номінувався на премії «Золотий глобус» і «Еммі» за роль Тома Йордаше в міні-серіалі «Багач, бідняк». Роль, яка прославила його на весь світ – сержант Джек Кейтс в трилері Волтера Гілла «Сорок вісім годин» (1982), де його партнером був Едді Мерфі.

Актор став володарем «Золотого глобуса» в 1992 році, за перевтілення в невдаху Тома Вінга в мелодрамі Барбари Стрейзанд «Повелитель припливів». За цю ж роль Нолті вперше номінувався на премію «Оскар», але на церемонії вручення програв Ентоні Гопкінсу. Пізніше Нолті ще два рази висувався на «Оскар»: у 1998 році за роль Вейда Вайтхауса в драмі «Скорбота» і в 2012 році за роль Педді Конлона у спортивній драмі «Воїн».