Стівен Рі

Він навчався в театральній школі Театру Абатства в Дубліні. Наприкінці 1970-тих років, разом з Гебріелем Бірном і Колмом Міні, грав у театральній трупі «Фокус-група» під час радіомовної заборони на Шинн Фейн, введеної урядом Маргарет Тетчер, з метою скорочення «кисню гласності». Під цим малося на увазі, що учасникам Шинн Фейн не можна було виступати, висловлювати свої думки, які виражають уявлення цього політичного об'єднання. Таким чином, Рі став одним із багатьох акторів, з якими зв'язалася влада, щоб вони в театрах, кіно і на телебаченні зайняли місця тих, кому було винесено заборону.

Стівен Рі досить добре грав на сцені, в кіно і на телебаченні в Ірландії і Великобританії, але при цьому був відомий дуже малій кількості людей. Все змінилося, коли він отримав номінацію на премію «Оскар» у категорії «Краща чоловіча роль» за роль Фергюса у фільмі 1992 року «Жорстока гра». Рі часто співпрацює з ірландським режисером і сценаристом Нілом Джорданом, знявшись майже у всіх його фільмах. Також він має давні зв'язки з деякими з найбільш значними ірландськими письменниками. Наприклад, з драматургом Стюартом Паркером він почав працювати тоді, коли вони разом вчилися в Королівському університеті Белфаста. У 1980 році разом з Томом Поліном, Браяном Фрілом, Шеймасом Гіні та Шеймасом Діном Рі допоміг організувати театр Field Day Theatre Company. На знак визнання його внеску в театр і кінематограф Стівен Рі був удостоєний почесних докторських ступенів Королівського університету в Белфасті і Ульстерского університету в 2004 році.

З 1983 по 2003 роки Рі був одружений на колишній учасниці ІРА Долоурс Прайс. У них двоє синів: Денні (нар. 1988) і Оскар (нар. 1990).

Стівен Рі є послом ЮНІСЕФ в Ірландії.