Філіп Лефевр

Філіп Лефевр, французький актор, режисер і сценарист.

Великий шанувальник маленького екрану, він спочатку помічений у виступах і невеликих ролях у телесеріалах (Клара Шеллер, Елоді Бредфорд, Фаб'єн Косма, Жінки закону). Філіп Лефевр побачив підйом своєї кінокар'єри із зустрічі з Гійомом Кане на майданчику Барракуди в 1997 році. Він добре попрацював у написанні своїх перших двох досягнень «Мій кумир» (Mon idole, 2002) та «Нікому не кажи» (Ne le dis à personne, 2006), і отримав роль телеведучого, послуживши Гійому Кане в ролі цапа відбувайла і почав поліцейське стеження слідами Франсуа Клюзе.

Також присутній в титрах різноманітних фільмів, таких як «Любителі» (Les Amateurs, 2004), «Ви будете сміятися, але я йду» (Tu vas rire mais je te quitte), «Маленька гра без наслідків» (Un petit jeu sans conséquence) і «Чоловік всього його життя» (L'Homme de sa vie, 2006). Акторові-письменникові необхідний жорсткий тренер з тенісу в «Як говорить Шарлі» (Selon Charlie) Ніколя Гарсія і він висловив жаль з приводу свого «товариша по іграх» Жана Дюжардена в «OSS 117: Le Caire, nid d'espions». Паралельно, у Філіпа Лефевра виникли тісні відносини з продюсером Аленом Атталь при спільному написанні сценаріїв комедій «Глюк» (Narco, 2004) і «Справжні вихідні» (Pur week-end, 2007). Через два роки він реалізує свій перший художній фільм «Свистун» (Le Siffleur), де в головних ролях Франсуа Берлеан, Тьєррі Лермітт і Вірджинія Ефіра.