Джерард Батлер

Джерард став третьою дитиною в католицькій сім'ї Маргарет (уроджена Хантон) і Едварда Батлера. У нього є старші брат Браун і сестра Лінн.

Коли йому було 6 місяців, сім'я переїхала до Монреаля (Канада), де його батько зробив кілька спроб створення власного бізнесу. Однак всі його зусилля закінчувалися провалом, а у всіх невдачах він звинувачував дружину і дітей. Маргарет не витримала і подала на розлучення.

У 1971 році разом з дітьми вона повернулася до Шотландії в своє рідне місто Пейслі, де незабаром знову вийшла заміж. У Пейслі і минуло все дитинство Джерарда Батлера. Мати виховувала Джерарда і його брата і сестру сама, і з 2 до 16 років він жодного разу не бачив свого батька. В юності він захоплювався карате, і навіть трохи не став чемпіоном, але в підсумку так і залишився КМС.

Оскільки жили вони неподалік від кінотеатру, то Джерард дуже любив ходити туди разом з матір'ю. Одного разу йому вдалося вмовити матір відвести його на пару прослуховувань. Через деякий час Джерард почав грати в Молодіжному шотландському театрі, а в дванадцять років отримав невелику роль вуличного хлопчака Олівера в однойменній постановці Королівського театру Глазго. Але Маргарет не схвалювала захоплення сина сценою і вважала, що він повинен отримати гарну професію.

Втім, гра на сцені не заважала Джерарду бути кращим учнем у класі. Але, коли постало питання про вибір спеціальності, Джерард, щоб не засмучувати батьків, вступив до коледжу при університеті Глазго на юридичний факультет. Він і тут виявився одним з кращих студентів і був обраний президентом студентського юридичного товариства.

Але відразу після закінчення навчання він відправляється в Лос-Анджелес, щоб спробувати щастя в акторській професії. Ось тільки мрії про швидку акторську кар'єру так і залишилися мріями. Єдине, що йому вдалося домогтися за півтора року кінопроб - це роль статиста у фільмі «Охоронець». У цей час він дізнається про те, що його батько хворий на рак і відправляється до Канади. З тих пір як Джерард востаннє бачив батька, минуло 14 років.

Едвард Батлер помирає на руках сина, і після похорону Джерард повертається до Шотландії. Він влаштовується в компанію Morton Frazer, одну з найбільших юридичних фірм Единбурга для проходження дворічної стажування. Там він познайомився з Аланом Стюартом, який став його другом і зіграв у його житті дуже важливу роль.

Джерард робив успіхи в роботі, але так і не зміг відчути до неї смаку. Робота з дев'яти до п'яти, рутина і безвихідь гнітили його. Не рятувала навіть участь в організованій за допомогою Алана рок-групі - Speed.

Почалася затяжна депресія, і Джерард пристрастився до алкоголю. Друзі не раз витягували його буквально з-під коліс машин і неодноразово бачили, як він у безсилій люті бився головою об стіну. Він часто прокидався з сильними порізами, синцями і рваними ранами на тілі, але не міг згадати, як їх отримав. Одного разу він прокинувся на даху хмарочоса від окрику свого друга Алана. Джерард не міг згадати, як він опинився нагорі, а прихід його друга врятував його від останнього кроку в порожнечу. У якийсь момент його не стало цікавити нічого, крім випивки і він пив з усіма, хто міг скласти йому компанію. Пияцтво практично зруйнувало його життя і кар'єру. За тиждень до закінчення стажування Джерарда звільнили з роботи.

В Единбурзі на сцені фестивалю Фріндж Джерард побачив виставу «На голці» (Trainspotting) і остаточно зрозумів, що обрав не ту професію.

Через два дні після звільнення він відправився в Лондон на пошуки акторського щастя. Але і в Лондоні ніхто не поспішав відкривати перед ним двері.

Йому довелося змінити кілька професій, від офіціанта до демонстратора заводних іграшок, перш ніж він влаштувався в лондонський театр Мермейд, але й то лише асистентом з кастингу для постановки шекспірівської п'єси «Коріолан ». Постановником цієї вистави був Стівен Беркофф, до якого одного разу в кафе Батлер підійшов з проханням про прослуховування. Вражений його сміливістю, Беркофф дав згоду і таким чином Батлер отримав свою першу професійну акторську роль.

А вже через деякий час він грає в Ірландії провідну роль в постановці «На голці», якою він до цього захоплювався із залу для глядачів.