Костянтин Хабенський

Костянтин Хабенський народився 11 січня 1972 року в Ленінграді. У 1981 році разом з сім'єю переїхав до м. Нижньовартовськ, де проживав 4 роки. У 1985 році сім'я повернулася в Ленінград. Закінчивши 8 класів, Хабенський вступив до технікуму авіаційного приладобудування й автоматики, але після 3 курсу забрав документи, усвідомивши, що технічна спеціальність не для нього. Працював натирачем, двірником, вуличним музикантом, монтувальником у театрі-студії Субота.

У 1990 році Хабенський вступив до Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії (Лгітмік) (майстерня В. М. Фільштинського). За роки навчання зіграв у великій кількості ролей: Ломова у водевілі «Жарти» А. П. Чехова, кілька ролей у постановці «Час Висоцького», канатохідця Матті в «Дорозі» за Ф. Фелліні, Чебутикіна у «Трьох сестрах». Випускна робота — Естрагон (Гого) у постановці Ю. Бутусова «В очікуванні Годо». У 1994 році зіграв першу невелику роль у кіно («На кого Бог пошле»).

У 1995 році, закінчивши ЛГІТМіК, Костянтин був прийнятий в Експериментальний театр «Перехрестя», де прослужив один рік. Одночасно працював на регіональному телебаченні як ведучий відділу музичних та інформаційних програм. У 1996 році Хабенський перейшов у московський театр «Сатирикон» ім. А. І. Райкіна. Тут молодий актор був зайнятий в основному на других ролях. Серед його робіт — спектаклі «Тригрошова опера» і «Сірано де Бержерак». Тоді ж відбулося його повернення в кіно, яке виявилося більш вдалим — в 1998 році він знявся відразу в трьох картинах: у російсько-угорській детективно-фантасмагоричній мелодрамі Томаша Тота «Наташа», мелодрамі Дмитра Месхієва «Жіноча власність» і соціальній драмі А. Ю . Германа «Хрустальов, машину!». Завдяки цим роботам на Хабенського звернули увагу, і незабаром він отримав невелику роль у трилері Миколи Лебедєва «Шанувальник». Наступною помітною роботою в кіно стала головна роль у драмі Володимира Фокіна «Будинок для багатих». За роботу в картині Дмитра Месхієва Хабенському була присуджена премія в номінації «Краща чоловіча роль» на Гатчинському кінофестивалі «Література і кіно». Першу популярність Хабенському приніс серіал «Убійна сила»; телеглядачі запам'ятали його як Ігоря Плахова. Тим часом тривала і його робота в театрі: з 1996 року Хабенський виступав на сцені Театру імені Ленсовета, де грав головну роль у виставі «Калігула». Серед інших робіт актора: Дурник Карл у «Войцеку» Г. Бюхнера, Естрагон у виставі «В очікуванні Годо» С. Беккета, Валентайн в «Поживемо — побачимо» Б. Шоу.

Сьогодні Хабенський перебуває в трупі МХТ ім. Чехова, де грає в спектаклях: «Біла гвардія» (Олексій Турбін), «Качине полювання» (Зілов), «Гамлет» Юрія Бутусова (Клавдій). Ще однією помітною роботою в кіно стала роль Саші Гур'єва у фільмі Філіпа Янковського «У русі». Співпраця з Ф. Янковським продовжилася у фільмі «Статський радник» (Грін).

Найбільшу популярність Хабенському принесли фільми «Нічний дозор» і «Денний дозор». Персонаж фільму Антон Городецький став однією з найбільш відомих ролей Хабенського. У 2006 році актор знявся в картині «Час пік» за романом Єжи Ставінські. В останні роки актор багато працює в кіно: зіграв Олександра Колчака у фільмі «Адмірал» і Костю Лукашина в продовженні легендарної «Іронії долі. Продовження », в 2010 році знявся в головній ролі у фільмі «Викрутаси» режисера Левана Габріадзе, в 2011 році — в ролі Олексія Турбіна в телесеріалі «Біла гвардія».